(1888 — 1978 рр.)

 Ілля Веніамінович Шешевський народився в Одесі, батько його – лікар, вчений. Ілля Веніамінович Шерешевський закінчив у 1910 р. юридичний факультет Новоросійського університету і став помічником присяжного повіреного, а згодом – присяжним повіреним (м.Одеса). 

У 1919 р. – консультант комісара юстиції, у 1920 р. – інструктор кримінального розшуку, викладач Радпартшколи, юрисконсульт "Промстроя", викладач Одеської юридичної школи. Починаючи з цього часу і до війни кар'єра І.В.Шерешевського пов'язана з викладацькою діяльністю. Він успішно займався науковою діяльністю, було опубліковано велику кількість його наукових робіт.

У 1928 р. він обраний професором Одеського інституту народного господарства, з 1930 – професор Одеського енергоінституту, Всесоюзного технологічного інституту консервної промисловості (з 1933), з 1937 р. викладав у навчальній мережі Наркомторгу.

Період окупації провів в Одесі, а після війни розпочав викладацьку діяльність. Зокрема, очолив кафедру основ радянського права в Одеському кредитно-економічному інституті, отримав вчене звання доцента. З 1947 р. – доцент юридичного факультету Одеського держуніверситету.

Всі ці роки він – практикуючий адвокат. І.В.Шерешевський був одним з адвокатів, призначених Мінюстом захисниками у судовому процесі над фашистськими військовими злочинцями (1946).

Перу цього видатного адвоката і вченого належить, серед багатьох інших правових публікацій, низка книжок про адвокатську діяльність, зокрема, "Искусство адвоката. Очерки о технике ведения гражданских дел". В своєму останньому листі до адвокатів у зв'язку з його дев'яностоліттям, Ілля Веніамінович написав, що адвокатура зажди була для нього формою служіння суспільству.