(1900 — 1980 рр.)

Один з найвідоміших київських адвокатів ХХ століття. Народився в сім'ї київського адвоката. Після закінчення гімназії в 1918 р. він вступив на юридичний факультет Київського університету. У лютому 1923 р. був прийнятий до Київської колегії захисників.

Під час війни працював старшим юрисконсультом в управлінні Особливого будівництва НКВС СРСР у м. Куйбишеві. З 1945 – член Київської обласної колегії адвокатів, протягом багатьох років обирався членом її Президії. Проводив велику роботу з професійної підготовки молодих адвокатів, навіть тяжко хворий, у останні місяці свого життя проводив навчальні семінари з молодими київськими адвокатами.

П.Г.Цельтнер зробив вагомий внесок у методичну роботу. Протягом багатьох років він очолював (до 1976 р.) Методичне бюро Київської обласної колегії, яке потім перетворилося на Методичну раду. П.Г.Цельтнер виступив одним із ініціаторів створення і організаторів Київського громадського науково-дослідного інституту судового захисту і підвищення кваліфікації адвокатів (1976), в якому активно працював як науковець до кінця життя, не припиняючи активну адвокатську і громадську діяльність. Вільно володів декількома іноземними мовами.

Павло Григорович – автор надзвичайно цікавих, глибоких за змістом і яскравих за формою доповідей та книг на різні правові теми. Він залишив цікаві рукописи про історію української адвокатури, становлення Київської обласної колегії адвокатів, про свій погляд на окремі проблеми адвокатської діяльності тих часів. Ці дуже цінні матеріали зберігаються зараз в Музеї адвокатури України, який створено і відкрито у грудні 2005 р. Академією адвокатури України. Зазначені рукописи були частково опубліковані в книзі "Історія адвокатури України", яка була видана у 2002 р. Спілкою адвокатів України і Академією адвокатури України.

Усе життя Павла Григоровича Цельтнера було нероздільно пов'язане з адвокатурою.